НПА у сфері ліцензування

Нормативно правові фкти у сфері ліцензування, дозвільної документації


npa.png

Нормативно – правовий акт — це офіційний документ, який  прийнятий у визначеному порядку уповноваженим суб'єктом нормо-утворення у визначеній законодавством формі та за встановленою процедурою. Нормативно – правовий акт  спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права та розрахований на неодноразове застосування. Нормативно  правовий акт  є основною формою для багатьох правових систем України.


Розрізняють наступні нормативно – правові акти :

  • За юридичною силою: законні нормативні акти та підзаконні нормативні акти.
  • За сферою дії: загальні, спеціальні та локальні.
  • За терміном дії: постійні, тимчасові.
  • За характером волевиявлення: нормативні акти встановлення норм права, нормативні акти зміни норм права, нормативні акти скасування норм права.
  • За суб’єктами ухвалення: акти органів Держави, акти, які прийнятті народом під час референдуму, спільні акти органів недержавних та державних утворень.
  • За галузевою належністю: цивільні, кримінальні, кримінально – процедурні та адміністративні.
  • За зовнішньою формою вираження: закони, постанови, укази, накази та рышення.

Основним критерієм розподілу нормативно – правових актів є їхня  юридична сила.

Юридична сила – це основна властивість нормативно – правових актів, яка полягає у можливості діяти та породжувати такі правові наслідки, як зміни, виникнення або припинення правовідносин.


За юридичною силою законні правові акти поділяються на:

  • Конституція України;
  • Закони, які були прийнятими на референдумі;
  • Підзаконні нормативно – правові акти;
  • Нормативно – правові акти Верховної  Ради України;
  • Постанови ВР України;
  • Нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України – всі постанови Кабінету Міністрів України;
  • Нормативно – правові акти Президента України в тому числі всі діючі укази Президента України;
  • Нормативно – правові акти Державних адміністрацій. Всі розпорядження Голови адміністрації, діючі накази керівників управлінь та відділень;
  • Нормативно – правові акти та накази міністерств, а також інших центральних органів виконавчої влади;
  • Локальні нормативно – правові акти – накази керівництва державних установ, а також діючих організацій різних форм власності;
  • Нормативно – правові акти органів місцевого самоврядування, які передбачають виконання всі рішень відповідної ради, а також розпорядження міського та сільського голови та поточні рішення виконавчого комітету відповідної ради.

Згідно з Закону України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР Стаття 42 кожен громадянин України має право на здійснення підприємницької діяльності, яка є не забороненою чинним Законодавством.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 01.06.2000 № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Закон самостійно визначає види господарської діяльності, проведення яких вимагає ліцензування. Закон також визначає порядок ліцензування, здійснює контроль у сфері ліцензування, а також вимагає нести відповідальність органів ліцензування та  суб’єктів господарювання за всі порушення чинного Законодавства у сфері ліцензування. Варто також зазначити, що ті види господарської діяльності, які не зазначені у статті 93 Закону України не підлягають обов’язковому ліцензуванню. При проведенні господарської діяльності окремі суб’єкти господарювання є зобов’язаними виконувати ліцензійні умови.

Ліцензійна умова – це нормативно – правовий акт, умови та положення якого встановлюють спеціальні організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги для законної реалізації окремого виду господарської діяльності. Кожен суб’єкт господарювання, який підлягає ліцензуванню, є зобов’язаним проводити різновид підприємницької діяльності у відповідності до встановлених ліцензійних умов.

Під час проведення ліцензування важливим є врахування Закону від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Закон визначає організаційні засади або порядок здійснення офіційного державного контролю в області будь – якої господарської діяльності, а також дозволяє визначення посадових осіб їх права, обов’язки та відповідальність під час здійснення державного контролю. В свою чергу Закон від 06.09.2005 № 2806-IV«Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». визначає  організаційні та правові засади загального функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також регулює діяльність органів, які є уповноваженими видати всі документи які є дозвільними. Саме точне врахування  чинних Законів України, дає змогу проводити швидке та доцільне ліцензування господарської діяльності.

Врахування всіх необхідних документів виступають гарантами коректного проведення ліцензування організацій різної форми власності.


До документів дозвільного характеру відносяться:

  • Дозвіл;
  • Висновок;
  • Погодження;
  • Рішення;
  • Свідоцтво;
  • Інший дозвільний документ, який видається суб’єкту господарської діяльності у випадку надання йому прав на впровадження окремих дій під час здійснення поточної реалізації господарювання.


Об’єктами на які видається документ дозвільного характеру є:

  • Природні ресурси;
  • Ґрунтовий покрів земельної ділянки;
  • Земельна ділянка;
  • Будівля або споруда;
  • Устаткування;
  • Приміщення;
  • Обладнання та механізми.

Під час проведення господарської діяльності необхідно мати суб’єктам господарювання у наявності декларацію відповідності матеріально-технічної бази всім вимогам чинного Законодавства.

Декларація – це законодавчий документ, завдяки якому суб’єкт господарювання має можливість повідомити державного адміністратора про відповідність своєї матеріально - технічно бази всім вимогам чинного Законодавства. Таким чином, суб’єкт господарювання набуває право на впровадження окремих дій стосовно підприємницької діяльності та має можливість розпочати поточну реалізацію робочого процесу.

Для того, щоб повідомити Кабінет Міністрів України про відповідність матеріально – технічної бази вимогам чинного Законодавства, необхідно заповнити необхідну форму, яка є визначеною державою.

Під час проходження процесу ліцензування варто орієнтуватися у наступних Законах:

  • Постанова Кабінету Міністрів (ПКМ) від 14.11.2000 № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»;
  • ПКМ від 04.07.2001 № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності»;
  • ПКМ від 29.11.2000 № 1755 «Про строк дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу»;

У відповідності Закону  України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності» є установленим,  що термін дії ліцензії на впровадження певних видів підприємницької діяльності, є необмеженим, крім окремих різновидів підприємницької діяльності, які є визначеними у абзаці другому пункту 1-1 та пункті 3 діючої постанови. Крім того, варто пам’ятати, що термін дії ліцензії на реалізацію видів господарської діяльності, які є визначеними у пунктах 2, 3, 11, 13 - 17, 26 і 42 частини третьої статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", становлять п'ять років.

Плата за отримання ліцензії на реалізації одного з виді господарської діяльності становить одну мінімальну заробітну плату, у відповідності з встановленим її розміром у період прийняття Органом Державним Ліцензування управлінського рішення про видачу ліцензії. У разі переоформлення ліцензії, видачі дублікату, пошкодження або втрати, оплата зараховується на рахунки територіального органу Державної казначейської служби України за визначеним кодом бюджетної класифікації.

У відповідності з чинним Законом України переоформлення ліцензії або видача дублікату становить плату у розмірі п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за отримання копії ліцензії необхідно сплатити один неоподаткований мінімум.


Юридична компанія «Прайм Бізнес – Клас» надає широкий перелік кваліфікованих послуг  щодо НПА у сфері ліцензування завдяки чому отримання дозвільної документації відбудеться максимально швидко та у відповідності до чинного Законодавства України.